Ох і рік же був! Довелося відповідати на нові виклики та винаходити нові формати навчання і, здається, нам це вдалося!
На звершення 2019/2020 ми розпитали керівниць Школи про те, яким він був особисто для них, і як, на їхню думку, досвід навчання на карантині вплине на освіту.
Перше інтерв'ю — з директоркою Новопечерської пані Іреною. Чому навчання неможливо перевести в онлайн повністю, як ефективно працювати під час карантину та про що думає наша пані директорка, ідучи на роботу — читайте далі!
Ірена Корбабіч-Путко, директорка Новопечерської школи, координаторка Blended Program
- Наскільки стала в нагоді навичка адаптації до змін за тривалого карантину?
Пандемію, очевидно, було неможливо передбачити. Науковці час від часу висували гіпотези щодо того, що таке може статися, тому, оскільки я цікавлюсь такими темами, це не було для мене аж такою несподіванкою. Але те, що вона станеться саме в цей момент і так швидко розповсюдиться, було непередбаченим фактором.
Що ж до мене, я і на особистому, і на професійному рівні маю справу з різного роду змінами, і вони відбуваються постійно: деякі дуже часто, деякі раз на пару років, і тому адаптаційний період переключення з однієї дії на другу для мене відбувався абсолютно без труднощів. Інтровертність та екстравертність тут теж має значення, і мій характер якраз такий, що поєднує обидва ці типи.
Корисний момент, який я винесла за цей період, — це те, що тут людина має шанс зосередитись на своїх принципах, вартостях, цінностях. Темп сповільнюється, життя переключається. Це не означає, що раптом взагалі нічого не відбувається, але певні речі стають не ключовими, тому є час на рефлексію. Я особисто для себе винесла, що деякі речі не є такими важливими в житті і повинні бути на другому, третьому плані, а особисті стосунки з найближчими людьми, особливо за необхідності обмеження контактів — це більш цінне. Люди, з якими я дуже давно не спілкувалась, очевидно, теж переходили через подібні рефлексії, тож так сталось, що ми відновили знайомство (звісно, онлайн). Деякі з таких контактів — це знайомства 30-річної давнини, і я була дуже приємно заскочена, що в деяких моїх друзів з’явилась така потреба відновити комунікацію. Я це дуже ціную і обіцяю собі й надалі продовжувати таке спілкування.
Що саме ви використали, щоб пристосуватися до змін і зберегти свій звичний спосіб життя?
Визначила зону, яка пов’язана з професійною діяльністю. В “фізичному плані” — з дощечок слала собі місце-полицю для ноутбука, а також навела розпорядок дня, який би розділяв часові зони, коли в мене починається робочий день, коли закінчується.
А ще, поки була на карантині, я вперше в житті вирощувала городину: шпинат, редьку, салат (редьку і шпинат навіть вже встигла скуштувати). Ще мали вирости буряк, петрушка і морква. І дуже гарно горошок зійшов!
- Як, на вашу думку, карантин змінить освіту?
Навчання онлайн і так було розповсюдженим форматом, і воно, напевне, поширюватиметься й далі. Я думаю, що певні аспекти навчання не замінити й не перевести в навчання онлайн, бо соціальний і емоційний аспекти, синергія, зростання з однолітками, вирішення проблем, вивчення кооперації та координації — ці всі навички тільки тоді ефективні, коли напрацьовуються вживу, зі зчитуванням емоцій та реакцій людей. Цього онлайн-формат ніколи не замінить. Також є певні дослідження, які доводять ефективність ідей та креативу, коли вони генеруються спільно, в синергії. Людська натура так влаштована, що вона потребує фізичного перебування в колективі, і неважливо, чи це двоє, чи п’ятеро людей — число не грає ролі, але цей фізичний контакт потрібен. Натомість отриманню знань, вивченню концепцій абсолютно підходить формат онлайн, і він може бути навіть кориснішим. Тобто потрібно враховувати формат гнучкого переходу з офлайну в онлайн і навпаки (подібно до принципу “перевернутого класу”), шукати відповідне міксування, яке включатиме всі складові.
- Який успіх вам запам’ятався в цьому році?
Для мене успіх — це не якась подія чи вау-момент. Для мене успіх — це коли є синергія, співпраця, розвиток нових ідей, думок. Вже шостий рік у Школі, як ця гармонія, спільне бажання розвиватися в усіх аспектах є для мене найбільшим показником успіху. І я з цього дуже радію і вірю, що й учні, і працівники демонструють цей розвиток і гармонію, які є важливими для великих і дрібних здобутків.
- Що для вас особисто було відкриттям минулого року? Чого ви навчились?
Я вчусь постійно, в тому числі від дітей (і своїх, і тих, з якими працюю), від молоді, і цей процес для мене постійний, скільки себе пам’ятаю. Я не можу виділити щось окреме, оскільки навчання є моєю щоденною навичкою.
- Як керівниця проєкту Blended Program скажіть, як на вашу думку програма допомагає старшокласникам навчитися сучасних навичок?
Я вірю, що Blended Program — це складова української програми в Новопечерській школі. Я ціную, що в нас діти мають можливість познайомитись з історією, культурою, мистецтвом Канади та провінції Манітоба. Це — розширення своїх горизонтів, розуміння концепції життя і культури іншої території, заглиблення в іншу сферу. Це зміцнює приналежність до своєї держави, а також розкриває здобуття, цінності й вартості в інших суспільствах, якими можна скористатитись і взяти для себе, для вибудови свого бачення, своєї перспективи.
Бліц!
Книжки, які варто прочитати влітку
- Angela Duckworth “Grit: The Power of Passion and Perseverance”
- Тижневик “The Economist”
- Tom Corley, Michael Yardney “Rich habits, poor habits”
Про що ви думаєте, йдучи до школи?
Про школу: про складову дня, проблеми вчорашнього дня, як їх розв’язати, щоб вони не були проблемами, а стали пошуком нових ідей. Про те, що я буду озвучувати під час ранкового оголошення. В мене завжди позитивний настрій, адже я зустріну співробітників і дітей, і вітатимусь із ними ще від шкільних воріт.
Зараз популярний тренд — декілька кар'єр за життя. Яку кар'єру ви б обрали наступною для себе?
Оскільки я навчаюсь ціле життя, в мене було безліч різних кар’єр: банківська справа, аналітика даних, учитель, директор… В учителюванні я почала з дорослих, а потім перейшла до дітей. Тепер думаю, що наступний етап — відкрити школу лідерства. І написати книжку про освіту!
Окрім освіти, в мене є зацікавлення інвестиціями і загальною економікою. Почалося воно ще тоді, коли був перший етап інтернет-стартапів, і оскільки в мене було особисте зацікавлення технологіями (перший комп’ютер, який в мене був, я склала сама), то воно триває й дотепер. Особисто я займаюсь інвестиціями, і щоб поповнювати власне портфоліо треба розуміти, які тренди, які зміни відбуваються в економіці, бо ніщо не стоїть на місті. Для мене це є ще одним зі способів життя, який дозволяє не залишатися лише в одній сфері.
