“Про такі події важливо знати, щоб не повторювати їх у майбутньому. Минуле завжди виступало у ролі останньої лінії перед жорстокими діями”.
“Я більше усвідомила масштаби тих подій та відчула смуток за людей, чиї життя, амбіції та мрії були відібрані ні за що”.
“Коли я почав усвідомлювати, що саме тут, де я ходжу, вбили понад 100 тисяч людей, моє відчуття було дуже неприємним”.
29 та 30 вересня — 80-ті роковини масового розстрілу євреїв у Бабиному Яру, коли всього за два дні було вбито 33 771 людину. У ці дні ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув тут — близько 100 тисяч людей: євреїв, представників народності рома, військовополонених, активістів, священників та інших жителів Києва.
Наші одинадцятикласники відвідали Національний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр”, де розглянули різні пам'ятники та меморіальні комплекси, обговорили процес відновлення історичної пам'яті про трагедію, перші несанкціоновані мітинги вшанування пам'яті, встановлення першого пам'ятника та пам'ятників часів незалежності України. Висловили свою позицію щодо питань "Що таке історична пам'ять", "Чому потрібно пам'ятати", "Як потрібно пам'ятати?", "Як можливо примирити різні історичні пам'яті?" та поділились своїми думками та емоціями — різними за спектром, але спільними в розумінні: тільки пам'ять про минуле збереже наше майбутнє.
