“Яка з неї користь? Якісь суцільні вирази, які ніяк не стосуються реальності!” — чи не найчастіший закид у бік математики. Насправді ж за числами, іксами, ігреками, додаванням і множенням криється щось набагато важливіше для майбутнього життя, ніж здається.
Наша вчителька математики пані Вікторія Тимошкевич розмірковує про те, чому математика така важлива, особливо для 5-7 класів.
Результати PISA
Навчальний рік 2020/2021 оголошений Роком математики. Таку увагу до математики викликали невтішні результати дослідження PISA — міжнародного тестування та порівняння освітніх досягнень учнів у різних країнах. Ці порівняння проводять у світі з 1999 року, Україна ж уперше брала участь у дослідженні 2018 року. З’ясувалось, що українські 15-річні школярі мають проблеми з вирішенням задач рівня 5-6 класу, де рахують відсотки і дроби.
Але в чому така важливість математики, і чому саме на рівні середньої школи виявилися проблеми зі шкільним курсом математики?
Математика — початок чогось більшого
У цьому навчальному році я працюю саме у середній школі, і можу сказати, що математика за своєю складністю нічим не відрізняється від музики, іноземних мов, малювання, фізики, хімії тощо. Всі ці предмети мають програми поступового опанування досягнень людства. Кожен з них має свої закони, правила, систематизацію, і саме завдяки їм ми маємо світоглядні уявлення 21 століття.
Саме в середній школі, у віці 10-12 років, формуються навички абстрактного мислення та аналізу, які в майбутньому стануть інструментами для багатьох інших галузей. Це кризовий період, який може бути навіть важчим, ніж у першому класі, коли дитина взагалі вперше потрапляє до школи!
Такі розділи математики, як арифметика, геометрія, елементарна алгебра, що вивчаються в середній школі, хоч і знаходяться на рівні абстракції, проте недалекі від повсякденного життя. Саме вони закладають основи абстрактного мислення та аналізу, щоби потім, вже у старшій школі, їх можна було вдосконалювати. Хоча ці навички не назвеш простими, звикання до них у 5-7 класах відбувається поступово і неспішно, через цікавий та простий для дітей цього віку матеріал. І тоді складніший матеріал у старших класах лягає на вже підготовлений ґрунт.
Дзеркало реальності та тренер для мозку
3*2 =6. Це не лише приклад із таблиці множення, а простий опис моделі реконструкції кількості, а саме кількості двійок або кількості трійок. Словом, це життєвий підрахунок, змодельований у виразі. І якщо знайти загальну кількість 2 і 3 папуг легко, то 2х+3х — це складніший рівень абстракції. Ще приклад: спочатку дитина доходить висновку, що додавати двох бегемотів та трьох папуг не слід, а потім уже послуговується абстракцією: 2x+3y.
Це і є прикладом складання правил моделі, які є у будь-якому шкільному предметі та наукових галузях, наприклад, у музиці (ноти та мелодії). Надалі ці моделі стають основою для ще складніших обчислень.
Тому на запитання «Навіщо дітям ці непотрібні перетворення виразів, які в житті ніде не трапляються?», легко відповісти, що цей принцип насправді застосовується в усіх адаптивних моделях сучасного життя.
І, дбаючи про якісну освіту для наших дітей, ми дбаємо про їхнє розуміння та пристосування до світу.
