Три роки тому Новопечерська відкрила програму інклюзивного навчання. І за цей багато чого навчились не тільки наші учні, а й ми самі!
Пані Тетяна Лицур, координаторка нашої інклюзивної освіти, радить, як навчити дітей поваги та толерантності до всіх людей та ділиться успіхами програми в інтерв'ю для Novopecherska Annual Review 2020/2021.
Як розвинулась програма інклюзивного навчання в Новопечерській за три роки?
Наразі у нас навчається 12 діток з особливими освітніми потребами (ООП) у початковій і середній школі. Для них нашими фахівцями розроблено індивідуальні програму розвитку та розклад. Є діти, які постійно навчаються зі своїми однолітками, але потребують психолого-педагогічного супроводу, також є такі, що перебувають частину уроків в основному класі (за потреби асистент надає супровід) і щодня мають індивідуальні, парні чи групові заняття. Для таких занять у нас створено клас підтримки, де працюють: вчитель-логопед, педагог-психолог, вчитель-дефектолог, вчитель початкових класів та асистенти. Спостерігаючи за динамікою розвитку дитини з ООП, виділяючи її сильні сторони та зони розвитку, вони вносять потрібні зміни у навчальний процес — адаптують чи модифікують навчальні програми, матеріали та середовище.
Педагогами класу підтримки кожного року створюється Комунікативний паспорт учня з ООП, який дає змогу новим учителям ознайомитись із особливостями організації навчального процесу для дитини та пізнати її у різних сферах. Також у нас є ресурсна кімната, куди під час навчального процесу приходять діти з ООП для відновлення емоційного стану, сенсомоторних вправ, для спільних ігор з однокласниками чи просто відпочити.
За ці три роки впровадження інклюзивного навчання у нашій школі, спілкуючись із батьками, педагогами, спостерігаючи за нашими дітьми, роблю висновок, що для всіх учасників навчально-виховного процесу інклюзивне навчання є позитивним досвідом — така співпраця допомагає зрозуміти, яким різноманітним буває світ та люди в ньому, і що права та можливості у нас усіх рівні.
Яка роль батьків в тому, щоб навчати дітей толерантності та поваги до всіх людей?
Ми всі різні, як діти, так і дорослі: за зовнішнім виглядом, вірою, мовою, думкою, вчинками, смаками чи вподобаннями. Навчання дитини толерантності починається ще змалечку. Саме в родині дитина отримує перший життєвий досвід, робить перші спостереження і вчиться, як поводитися в різних ситуаціях. І батьки відіграють важливу роль при формуванні у дітей толерантного ставлення до інших, оскільки вони є дзеркалом для своєї дитини. Необхідно самим ставитися до дитини толерантно, враховувати її емоційний стан, інтереси, поважати особисті кордони та підтримувати й заохочувати впевненість дитини в собі, у її вчинках. Читаючи спільно з дитиною книги, переглядаючи відео чи зустрічаючись із різними ситуаціями у реальному житті — важливо всім батькам для своїх дітей пояснювати, моделювати, та власним прикладом показувати толерантне ставлення до інших: виявляти співпереживання і співчуття; розповідати своїй дитині про традиції інших народів, свята, характерні для інших країн. Шанувати традиції свого народу, але не втрачати можливості ознайомити дитину з іншими культурами, цінностями, звичаями. Говорити про відмінності між людьми з повагою, відзначати позитивні моменти того факту, що всі люди різні. Виховання толерантності в людських взаємостосунках є важливою складовою успішної особистості.
Які ваші особисті відкриття та здобутки в цьому напрямку?
Найбільшим педагогічним відкриттям для мене стала робота з дітьми з особливими освітніми потребами. Коли ти знаходиш, розкриваєш, розвиваєш у дітках їхні сильні сторони, розумієш їхні потреби — ти намагаєшся максимально налаштувати навчання так, щоб кожен учасник відчув себе важливою частиною цього процесу. Мене надихають успіхи наших учнів та досягнуті цілі, над якими ми працюємо всією командою.
Вважаю найбільшим здобутком успішне навчання, соціалізацію та розвиток дітей з ООП у нашій школі. Ми всі різні, і це прекрасно. І саме таке багатоманіття людей є умовами для існування інклюзії.
