Поліна Комарова: "Загалом, як на мене, освіта має стати більш персоналізованою"

Підсумкові інтерв'ю 2019/2020: слово керівниці середньої школи

Чому зміни — це не страшно, а дуже навіть добре? Що краще: намагатись опанувати якнайбільше корисних навичок чи відточувати вже набуті? І чому так важливо вміти робити паузу?

Досвідом, думками та порадами ділиться пані Поліна в черговому підсумковому інтерв'ю з нашими керівницями!

Поліна Комарова, керівниця середньої школи 

Наскільки стала в нагоді навичка адаптації до змін за тривалого карантину? 

Карантин став справжнім випробуванням для цієї навички. Мабуть, важко було тим людям, для яких стабільність є комфортним станом та запорукою спокою. Однак, мені здається, що вчителі краще за інших адаптуються до змін, адже працюючи в школі ти постійно перебуваєш у мінливому середовищі. Якщо говорити про себе, як виявилось, останнім часом я виробила в собі більшу толерантність до змін. Працюючи одночасно зі ста сорока учнями про стабільність годі мріяти. Я завжди можу бути впевненою в тому, що будуть зміни.

Що саме ви використали щоб пристосуватися до змін і зберегти свій звичний спосіб життя? 

  • Сказала собі, що звичний спосіб життя міняється і на певний час новий спосіб буде звичним, а потім знову буде щось нове. Це до питання про те, чи буде після карантину усе так, як до нього. Усе завжди змінюється, але непомітно, покроково. А зараз зміни перестрибують через 2-3 сходинки. 
  • Інструмент "Роби просто зараз" — щоб починати справи, не відкладаючи. 
  • Спільне для родини планування дня. 
  • Включення до власного плану перерв, фізичних вправ, формування робочих блоків (зізнаюсь, не завжди дотримувалась).
  • Перетворення домашньо-навчального місця на робоче-навчальне. 
  • Активізація переконання, що карантин — не кращий час розпочати "нове життя" і стати супер-кимось (тут у кожного свій образ). Не варто жахати свій організм і психіку новими щоденними фізичними навантаженнями на кшталт відтискань чи тренування всіх м'язів пресу, дотриманням жорсткого розкладу за допомогою шаленого будильника, зразкового виконання всіх завдань у відведений час. В усьому треба знати міру. І міра у кожного своя.

Як, на вашу думку, карантин змінить освіту? 

Щодо освіти загалом: ринок освітніх послуг зміниться, розширюються можливості онлайн-освіти і змішаних форм. 

Щодо тих, хто вчиться (власне, я теж вчусь, так що мова не тільки про учнів та студентів, а про всіх хто вчиться) — залежить від кожного, як і коли будуть використовуватися набуті навички. Якщо продовжувати їх розвивати, наприклад, проходити онлайн-курси крім звичайного навчання, буде користь і розвиток. 

Зараз ми підтверджуємо (або ні)) психологічну теорію щодо закріплення (прищеплення) звичок. Це відбувається в період від 21 до 90 днів. Є шанс для нових навичок, але треба пам'ятати також про те, що 10 нових навичок водночас не формуються.  Якщо ви отримаєте від карантину пару-трійку нових або вдосконалите ті, що мали, — вітаю, ви гарно провели час. Перелік навичок у кожного свій, навіть якщо напряму вони не стосуються навчання, вони стануть у нагоді. Вони ваші і ними треба користуватися! Якщо одразу повернутися до звичайного формату і не практикувати нові навички — вони швидко забудуться. 

Щодо тих, хто вчить: треба думати над тим, які форми роботи можна і варто частково перевести в онлайн. Але це потрібно робити виважено, враховуючи індивідуальні та вікові особливості, прогнозуючи ефективність.

Загалом, як на мене, освіта має стати більш персоналізованою. Зараз є шанс зробити перехід до більш індивідуальних форм навчання, таких, які будуть направлено ефективними для кожного.  Разом із тим, індивідуалізація підходів не має призвести до відокремленого навчання, робота в групі залишається актуальною та результативною. Комунікативні та соціальні навички також вийшли на перший план під час карантину і продемонстрували свою значущість. Ми всі вимушено стали більш аудіалами, тому чуємо те, що в іншому просторі б не почули. Під час онлайн-уроку виходить назовні те, що можна було не помічати в класі — як учням, так і вчителю. Мова, перш за все, про повагу, вихованість, культуру спілкування, толерантність. 

Мій особистий висновок: змінюватися!

Який успіх вам запам’ятався в цьому році?

  • Організація вчителями і учнями дистанційного навчання:)
  • Профорієнтаційний проєкт День тіні, точніше, його перша частина, що відбулась до карантину. Але проєкт так вдало стартував, що я впевнена, що він буде успішним та стане традицією.
  • Фінал STEM-проєктів у День святого Миколая. Різочок не отримав ніхто!
  • Передноворічні уроки-концерти з музики в кожному з 5-6-7 класів.
  • Старт роботи учнівської ради — Junior Action Team.

Чи пам'ятаєте свою найпершу зустріч із класом?

Цього року я не працювала як вчитель, але для мене незабутніми є перші зустрічі з учнями середньої школи. Хвилювання п'ятикласників і очікування ними дорослого життя одразу передається, хочеться бути серед них і робити свої відкриття. А з тими, хто прийшов до 6-го класу та 7-го класу вже знайомі, вітаємось особливими способами, розуміємо наші спільні жарти. Зазвичай першого вересня розумію, як я за ними скучила. 

Що для вас особисто було відкриттям минулого року? Чого ви навчились? Чи є щось, чого ви навчились від дітей?

Є кілька відкриттів. Якщо згадувати те, що на поверхні — навчилась працювати у ZOOM, Google Meet, відкрила таємниці LMS, опановую деякі зручні і корисні додатки. Спробувала пекти хліб. Відкрила для себе дудлінг. Відкрила, що я можу спілкуватися англійською, але, вибачте, тільки з тими, хто не знає інших моїх мов. Якщо більш глибинне — якраз завдяки дітям — зрозуміла, що те, що здається важливим дорослим, не є аж таким важливим, а іноді це просто мильна бульбашка. Що школа може бути головною, великою або значущою частиною життя, а може і не бути. Зрозуміла, що неможливо до кінця зрозуміти іншу людину, правда! Тобто в теорії, на словах ми це наче знаємо, але я прожила це і відчула. Зрозуміла, що іноді корисно дозволити собі зробити паузу.

Ледь не забула — я ж їздила на гідроциклі!


Бліц!

Книжки, які варто прочитати влітку

  • Віктор Франкл "Людина в пошуках справжнього сенсу"
  • Джон Медіна "Что стоит знать о мозге вам и вашим детям"
  • Будь-яку книгу про найбільш цікавий для вас історичний період.

Про що ви думаєте, йдучи до школи?

Про школу :) Намагаюсь помічати те, що навколо, але думки все одно "їдуть" до школи.

Зараз популярний тренд — декілька кар'єр за життя. Яку кар'єру ви б обрали наступною для себе?

Мене завжди цікавить те, що поєднує психологію та менеджмент, тому, якщо це не робота в школі і не психологічна практика, тоді — логістичний організатор, керуюча аеропорту.

Ваш улюблений анімаційний персонаж?

Віслюк — друг Шрека, він позитивний, кумедний, небайдужий :)

 

Поділитись: