Учні школи Gradale Academy у центрі міста Торонто їдуть в місце, яке зветься "Mud Mountain" (дослівно «Грязьова Гора»). Там вони перебуватимуть на відкритому повітрі, щоб відволіктися від повсякденних проблем, які мають негативний вплив на їх фізичне і психічне здоров'я.
Це місце знаходиться неподалік від школи в околицях Дон-Валлі, долини річки Дон, і повністю відповідає своїй назві — Мад Маунтін дійсно брудна. Озброєні записниками, діти, від дошкільнят до шестикласників, досліджують рослинність і дику природу ранньою весною.
Згідно з дослідженнями, природа не тільки приносить учням естетичне задоволення, а й позитивно впливає на їх психічний стан та здатність до навчання.
Аналіз близько сотні недавніх досліджень вказує на існування наступного причинно-наслідкового зв'язку: перебування на природі веде до поліпшення концентрації уваги, самодисципліни і фізичного стану, і водночас зменшує рівень стресу.
Дослідники також виявили, що здійснення 20-хвилинної прогулянки парком дітьми з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) дорівнює дозі стимулюючого препарату, що допомагає ефективно боротися з симптомами СДУГ.
Доктор Мелісса Лем — сімейний лікар з Ванкуверу, яка вірить у силу природи.
«Існують дві основні теорії стосовно того, чому природа є корисною для людського мозку, і першою з них є «Теорія зниження стресу». По суті, вона описує процес еволюції людини у природі», — каже вона.
Оскільки ми, люди, були оточені лісами, квітами і тваринами протягом більшої частини нашого існування, вчені вважають, що, можливо, існує еволюційна причина, чому ми сприймаємо природу як звичне і комфортне для нас місце.
Друга теорія — так звана «Теорія відновлення уваги». Вона була розроблена в 1980-х роках і передбачає, що єднання з природою не лише приносить задоволення, але й сприяє розвитку уваги і концентрації. На думку Лем, природа є простішою і менш обтяжливою, ніж натовпи, вогні, рух і шум міського життя.
Мішель Градіш, яка керує школою Gradale Academy, вірить, що навіть година на день, проведена на свіжому повітрі, може допомогти дітям навчатися. (Фото: Craig Chivers/CBC)
«Ми не втомлюємося від перебування на природі. Це, навпаки, приносить нам насолоду і живить наш мозок».
Мішель Градіш, яка керує школою Gradale Academy вже протягом 18 років, є палкою прихильницею навчання на відкритому повітрі. Вона стверджує, що навіть година, проведена надворі, вчить учнів справлятися з несподіванками в житті.
«Вони навіть не усвідомлюють, що навчаються цієї миті, на відміну від типової ситуації, коли вони знаходяться у приміщенні за партами, і їм майже завжди кажуть, що робити і як це робити».
Настрій і природа
Тим часом, група студентів університету Раєрсон (Ryerson University) у Торонто виявила, що перебування надворі знижує їх рівень стресу і дає сили легше впоратися з учбовим навантаженням.
Щотижня вони беруть участь в програмах Mood Routes (дослівно «Маршрути настрою»), які проводяться у партнерстві з Канадською асоціацією психічного здоров'я. Студенти відвідують парки, теплиці і природні пам’ятки по всьому Торонто з метою покращення їхнього здоров'я і фізичної форми, а також душевного стану.
"Коли ти поринаєш у зелень, твої проблеми йдуть геть", — каже студентка університету Раєрсон Наталі Павловіч. (Фото: Craig Chivers/CBC)
«Природа зелена. Зелений колір природи асоціюється в мене з відчуттям щастя і здоров’я», — каже Наталі Павловіч, 26-річна студентка-психолог з Раєрсон, яка приєдналася до Mood Routes.
«Я думаю, коли ти поринаєш у зелень, твої проблеми йдуть геть, і з'являється відчуття чистоти».
Недавнє дослідження підтверджує це. Дослідники з Мічиганського університету кажуть, що, навіть прогулянка протягом 20 хвилин на день на свіжому повітрі знижує рівень гормонів стресу.
«Для кращого ефекту зниження рівня кортизолу, гормону стресу, ви повинні проводити 20-30 хвилин сидячи або гуляючи в місці, яке наповнює вас відчуттям природи» , — говорить голова дослідницької групи Мері Керол Гантер. Вона — ландшафтна архітекторка і екологиня, яку також цікавить вплив природи на психічне благополуччя людини.
Діна Кара Шаффер керує Mood Routes, програмою в Університеті Раєрсон, завдяки якій студенти, які страждають від стресу та самотності ходять на відновлювальні прогулянки парками, теплицями та природними стежками навколо Торонто. (Фото: Craig Chivers/CBC)
Учасники її експерименту мали проводити 10 і більше хвилин на природі не менше трьох разів на тиждень протягом восьми місяців. Команда під керівництвом Гантер дослідила зразки слини для вимірювання рівня кортизолу до і після таких прогулянок. Важливо, що під час перебування надворі учасникам експерименту не дозволялося вступати в розмови або користуватися смартфоном.
Діна Кара Шаффер, координатор з питань утримання студентів у Раєрсон, проводить Mood Routes щотижня. На її очах стан студентів, які скаржилися на стрес, самотність або втому, покращувався після прогулянок садом, лісом або парком.
«Вони мають змогу зосередитися на чомусь більшому, ніж просто навчанні, яке, як правило, потребує тривалої концентрації на одній речі», — каже вона.
Повертаємося на Mud Mountain, де учні Мішель Градіш якраз досліджують гнізда птахів і рослини, які є частиною екосистеми Дон-Валлі.
Градіш вважає, що навчання на природі сприяє більш теплим і тісним відносинам між учасниками навчального процесу. Уроки, які проводяться у такій атмосфері, запам’ятаються учням на усе життя.
«Вони психологічно дорослішають завдяки розвитку своїх лідерських навичок, командній роботі і впевненості в собі».
Автор
Марсі Каттлер — відзначена нагородами журналістка і продюсерка з 35-річним досвідом роботи в CBC.
Джерело: CBC
