У рамках проекту «Батьківські посиденьки» відбувся майстер-клас Разіди Ткач про терапевтичні казки як засіб виховання. Разіда розповіла, як казка може допомогти дитині будь-якого віку перемогти свої страхи, проблеми або навіть хвороби.
Казка дуже корисна, адже її сенс сприймається одразу на двох рівнях – свідомому та несвідомому. Свідомість дитини приймає буквальний зміст казки як вимисел: дитина співчуває герою, ототожнює себе з ним і навіть, коли впізнає свою проблему, все одно думає: це не про мене. Але підсвідомість вірить почутому та задає потрібну програму змін у поведінці, системі цінностей, поглядів і позицій.
Щоби допомогти дитині безпечно впоратися зі складнощами, можна написати терапевтичну казку за таким алгоритмом:
- «Жили-були». Опис героїв. Дітям віком до 4 років подобаються будь-які герої з епітетом «маленький». Дітям після 5 років цікаві чарівні казки (про принців і принцес, чаклунів, тощо), молодшим підліткам – міфи, сказання, легенди, а старшим підліткам – притчі.
- «І от одного разу…» Опис проблеми, з якою стикається герой або ситуації, у якій він опиняється. Ця ситуація повинна метафорично описувати реальну життєву ситуацію дитини. При цьому чим старша дитина, тим складнішою має бути метафора.
- «І через це…» Казка змінює напрям, щоби показати, у чому міститься рішення та яким чином діють герої казки.
- Кульмінація. Герої справляються з труднощами.
- Розв’язка. Опис результату дій героїв казки. Герой, який вчиняє погано, отримує покарання; герой, який гідно долає всі перешкоди, проявляє свої найкращі якості, винагороджений. Розв’язка має бути позитивною.
- Мораль. Герої отримують уроки з своїх дій, їхнє життя радикально змінюється.
Разіда Ткач (https://www.facebook.com/razida.tkach)- кандидатка психологічних наук, докторка філософії, казкотерапевтка, засновниця Школи терапевтичної метафори "Доктор Казка" http://drskazka.com/
.jpg)
