"Це мені в житті ніколи не знадобиться! Навіщо мені це вчити?" Мабуть, саме в середній школі учні вперше озвучують цю думку. Навіщо вчити щось про світ, якщо є Google? Навіщо рахувати подумки, якщо калькулятор є в кожному смартфоні?
Пані Поліна Комарова, операційна керівниця Новопечерської школи (а минулого навчального року — керівниця середньої школи) дає відповідь на запитання, яке завдання є першочерговим у шкільні роки молодших підлітків, розповідає про наші успіхи в STEM та інші важливі інсайти минулого року в інтерв'ю для Novopecherska Annual Review 2020-2021.
Що було найважливішою подією цього навчального року особисто для вас?
Важко назвати це подією у прийнятому сенсі, але цього року значущим для мене було спілкування з людьми. Я ще більше переконалась у цінності малих кроків, важливості кожного дня, значенні уважного спілкування.
Я працюю у середній школі і пишаюсь цим. Важко переоцінити важливість підліткового віку в житті людини. Це період випробувань, відкриттів, спроб і помилок, успіхів і розчарувань, нових емоцій і почуттів. Пишаюсь своїми колегами, які невтомно вчаться, гнучко змінюють себе і свої професійні підходи для роботи з дітьми. Пишаюсь дітьми — кожним і кожною, бо це особистості, з якими нам, учителям, пощастило бути поруч у їх дорослішанні.
У середній школі важливо саме у цьому віці (5-7 клас) набути навчальних навичок і умінь, потрібних для майбутнього навчання не тільки у школі, а протягом усього життя. Lifelong learning вже є трендом не тільки освітньої галузі. Погана новина для тих, хто ще керується старими стереотипами: відучусь у школі і універі — от і почнеться життя без навчання! Ні. Кожна компанія, організація, підприємець — вчать своїх співробітників. Я вчусь постійно і уявляю, що мій сукупний досвід як ртуть: — малі краплинки об'єднуються, доповнюють одна одну, постійно рухаються і перетворюються, приймаючи різні форми.
Сенс шкільного навчання, коли тобі 11-13 років, — саме у пізнанні себе у навчанні. Дізнатися як воно — вчитися, прожити успіх від результату власних зусиль, повторювати спроби так багато разів, поки не вийде, отримати реальний привід пишатися собою — це круто. Тепер це ще й модно. А ще важливо зрозуміти, що будь-які знання без практики їх використання просочуються, як пісок крізь пальці. Що домашні завдання не для вчителів і не для батьків. І навіть не для оцінок. Питання "Для чого мені це потрібно в житті?" не завжди має конкретну відповідь. А загальна відповідь — для того, щоб навчитися вчитися: уміти чути, вдумливо читати, схоплювати ідею, мати власну думку, уміти її сформулювати і аргументувати, щоб розуміти системи (мову, музику, природні системи). Щоб мати терпіння, наполегливість, уміти мотивувати себе, навіть якщо щось здається нецікавим. А коли ми вже маємо трохи усього цього (бо не існує абсолютних знань і умінь) — тоді творити.
Якими сучасними методиками навчання, впровадженими в школі, ви найбільше пишаєтесь і які, на ваш погляд, надають найкращі результати?
Інтеграцією у навчанні української мови, літератури і зарубіжної літератури в середній школі; використанням різних технік читання і розуміння в інтегрованому курсі. Завершуємо трирічне впровадження цього нового для нас (і для України) курсу і сподіваємось, що набуті навички діти будуть розвивати і використовувати й надалі. Вдячна колегам за їхню професійність, сміливість і віру в успіх.
Також пишаюся STEM як практичною інтеграцією природничих наук, інформатики і технологій. А оскільки мова про 5-7 класи, то скоріш про пробудження зацікавленості у вивченні цих наук, уміння побачити спочатку цікавий світ, а потім науки про світ.
Розкажіть про формування наскрізних умінь, інтегроване навчання, яке реалізується в школі через STEM?
STEM — це:
- діти, які самостійно формують питання і шукають відповіді;
- вчитель-координатор, який допомагає ставити запитання, а не дає готових рішень;
- експеримент, гіпотези, спостереження, дослідження — і знов не готові рішення;
- можливість переконатися в тому, що помилка — шлях до розвитку, і без помилок немає ефективного навчання;
- можливість ефективно працювати в малих групах, розвивати відповідні soft skills;
- використання прикладних предметів на практиці;
- відкриття того, що все наскрізно й об'єднано, бо світ — це не перелік предметів, вони тільки допомагають розкрити глибини світу.
