Як допомогти дітям з ООП у надзвичайних ситуаціях?

Ділиться наша координаторка програми інклюзивної освіти

2 квітня – Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Пані Тетяна Лицур, координаторка нашої інклюзивної програми, ділиться з вами порадами для батьків та учителів щодо того, як допомогти дітям із ООП, у тому числі з РАС, впоратись із стресовими ситуаціями під час війни.

 

Людям із розладами аутистичного спектру (РАС) іноді важко спілкуватися, взаємодіяти з оточуючими, розуміти їхні емоції та відчуття, самостійно оцінювати ситуацію, яка відбувається довкола. Одні можуть бути надзвичайно обдарованими, з феноменальною пам’яттю,  а інші потребують багато часу, щоб навчитися чогось дуже простого.

Людей із аутизмом ви можете зустріти на дитячих майданчиках, у торгівельних центрах, у громадському транспорті. У таких ситуаціях проявіть ініціативу в комунікації, використовуйте дружній тон, толерантне ставлення,  підтримку та розуміння. 

У цей нелегкий час для нашої України висловлюю слова підтримки родинам, і всім дотичним до виховання та навчання дітей з аутизмом. Адже розумію та з практики знаю, про ті труднощі, які  доводиться долати дітям з особливими освітніми потребами (ООП) та їх сім’ям кожного дня.

Переглядаючи тренінг від ізраїльських фахівців «Допомога дітям з ООП у надзвичайних ситуаціях», хотіла б поділитись тими порадами, які вони пропонують, а також власними практичними кейсами.

Як говорити з дітьми про сирену, ракетні обстріли, безпечний простір?

  • Розповісти та пояснити про безпечний простір, про правила поведінки коли дитина знаходиться у приміщенні та на вулиці під час небезпеки (використовувати візуальне підкріплення). Для роз’яснення дитині конкретної ситуації використовуйте прості, короткі речення з візуальною підтримкою. Для кращого засвоєння інформації повторюйте її декілька разів.
  • Разом скласти та обговорити алгоритм дій в разі небезпеки (можна візуально зобразити послідовність дій, написати у вигляді чек-листа на листочку (у гаджетах), щоб дитина мала доступ у будь-який час переглянути).
  • Відпрацювати переміщення (рух шляхом) до безпечного середовища, коли лунатиме сирена (з дитиною разом пройти цей шлях, коли немає сирени, у спокійній обстановці, акцентуючи увагу на важливих моментах). Можна малювати карту і вказувати стрілками рух переміщення. Така робота на випередження зменшить рівень стресу у реальній ситуації.
  • Переконатись в тому, що дитина знає та розуміє правила та алгоритми дій у разі небезпеки.
  • Важливо роз’яснити значення сигналу тривоги (сирени), можна використати для цього мультик «Сирена, моя помічниця». Потурбуйтесь про діток, що мають чутливу реакцію на звук, використовуйте навушники, вушні затички (беруши).
  • Надати дитині впевненості, що вона впорається із тим, що відбувається – зможе вчасно перейти у безпечне місце і навіть наділити певною відповідальністю. Можна дитині дати посильне для неї доручення, коли переходить у безпечне місце, чи знаходиться у захисному середовищі: відповідальність за якийсь предмет (пляшка з водою), вести собаку, приглянути за молодшим братом чи сестрою, написати повідомлення чи зателефонувати до рідних, що все гаразд… Це допомагає дитині, дає відчуття, що ситуація знаходиться під контролем та підвищує психологічну стійкість.
  • Розповідайте про свої переживання, емоції, тривоги, показуйте, як ви з ними справляєтесь. Якщо дитина дає запитання про війну про загиблих не уникайте відповіді, розповідайте, пояснюйте, але не заглиблюйтесь.
  • Обговорити з дитиною, чим вона може займатись у безпечному приміщенні, заздалегідь підготувати потрібний інвентар (ліпити, малювати, гратись, складати, конструювати, моделювати…). 

Як заспокоїти дитину під час небезпечних ситуацій, що викликають страх, стрес, паніку?

  • Дозволити дитині виражати свої емоції. Роз’яснювати, що страх у таких ситуаціях є потрібний для нашого організму, оскільки дає сигнал, щоб ми захищались. Одним із способів справитись із страхом – виражати його через малюнки, ліпку чи інші творчі способи, що задіюють відчуття, розказувати про нього оточуючим.
  • Працюйте на випередження – переглядайте відео, складайте соціальні історії, розповідайте можливі ситуації та давайте алгоритми, як діяти.
  • Щоб заспокоїти дитину під час обстрілів використовуйте вправу «4 стихії» (у тренінгу детально розповідається покрокова інструкція, щодо виконання цієї вправи). 
  • Використовуйте техніку «Заземлення при стресі 1, 2, 3, 4, 5». Застосовуйте п’ять відчуттів: 1 – назвати (показати, знайти) одну річ, яку можна спробувати (остання страва, яку дитина їла, улюблена страва); 2 – назвати дві речі, які можна понюхати; 3 – назвати три речі, які можна почути; 4 – назвати чотири речі, які можна відчути на дотик; 5 – звернути увагу на п’ять приємних речей, які можна побачити.
  • Використовуйте вправу «Дихаємо методом квадрату»: вдих 4 секунди, затримуємо подих на 4 секунди, видих на 4 секунди, затримуємо подих на 4 секунди (дана вправа дозволяє заспокоїтися дуже швидко).
  • Для заспокоєння нервової системи: слухайте у навушниках приємну мелодію, зменшіть попадання яскравого світла (можна облаштувати халабуду під столом). Якщо у дитини істерика і їй важко відчути межі свого тіла, міцно обіймайте, зробіть масаж рук, ніг, спини, тісно закутайте в ковдру.

Для педагогів!

  • До кожного онлайн-уроку демонструйте візуальний план уроку. У плані передбачте хвилини релаксу, відпочинку (пити воду), фізкультхвилинки, обов’язково включайте у план улюблену діяльність учня. Обговоріть та повторюйте, декілька уроків поспіль, правила поведінки під час дистанційного навчання. За потреби зазначайте час на виконання певного завдання чи відпочинку (можна використовувати пісочний годинник, відлік часу онлайн). Останнім пунктом може бути «Сюрприз» (перегляд улюбленого відео, посилання на гру, знайомство з своїм домашнім улюбленцем…).
  • Створюйте позитивну атмосферу. Розповідайте, та висвітлюйте на екран фото тих речей, які вас оточують, це можуть бути домашні тварини, цікаві предмети. Можна дати дитині завдання, щоб вона сфотографувала те, що приносить їй радість та надіслала вам, на уроці обговоріть це фото.
  • Для кращої концентрації уваги використовуйте різні ігри (порахуй скільки разів протягом уроку (чи під час виконання певного завдання) з’явиться на слайді смайлик, можна і власноруч демонструвати м’яку іграшку).
  • Давайте посильні для дитини завдання, інструкції. Повторюйте раніше вивчене. Пояснення чогось нового чергуйте з улюбленою діяльністю.
  • Добирайте завдання, щоб дитина порухалась, на взаємодію, комунікацію з оточуючими. Наприклад: сфотографуй книгу (яблуко, іграшку, будь-який інший предмет) далеко, близько, на стільці, під стільцем та надішли мені; порахуй скільки дверей, пар взуття, вікон (відштовхуючись від цього складати з дитиною математичні завдання), запропонуй мамі (тому, хто поруч) скласти речення про…, запропонуйте дитині виконати з оточуючими складений алгоритм під час уроку (приготування бутерброду, салату, поливання квітів і т.д.)

Пам’ятаймо, що тільки у синергії ми зможемо подолати будь-які труднощі.

Поділитись: